Дорогі чоловіки!

Вітаємо з днем ​​українського козацтва!

З давніх часів на нашій землі не було для чоловіка вищої оцінки його доблесті та мужності, ніж порівняння з козаком. Тож, бажаємо бути завжди на висоті, підкорювати небувалі вершини, впевнено йти до своєї мрії, залишатися вірними своїм цілям при будь-якому розкладі життя, сподіватися тільки на краще і вірити в свою удачу.

Указ Президента України про День Українського козацтва

Враховуючи історичне значення і заслуги Українського козацтва  у ствердженні української державності та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення, постановляю... читати далі >>>

(джерело: офіційний веб-портал "Верховна Рада України")

Закон України "Про козацтво та козацькі організації в Україні"

Цей Закон визначає засади відновлення та розвитку козацтва на території України, особливості створення і діяльності козацьких організацій, їх об'єднань та створює належні умови для реалізації потенціалу козацької ідеї, підвищення ролі членів козацьких організацій (українських козаків), козацьких організацій та їх об'єднань у відновленні історичних традицій Українського народу. Закон спрямований на забезпечення реалізації потенціалу козацької ідеї для консолідації українського суспільства, підвищення ролі членів козацьких організацій (українських козаків) та їх об'єднань у відновленні історичних традицій Українського народу, реалізації потенціалу громадського суспільства для консолідації української нації, залучення громадських організацій до оборони територіальної цілісності держави, охорони культурної спадщини, фізкультурно-спортивної роботи, військово-патріотичного виховання молоді культурної спадщини, спортивно-масовій роботі, військово-патріотичного та духовного виховання дітей і молоді, залучення козаків до служби у складі Збройних Сил України по захисту Вітчизни та участі в АТО, правоохоронних органах, охороні державного кордону, громадського порядку, наданні допомоги в ліквідації наслідків стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій... читати далі >>>

(джерело: сайт"Ліга Закону")

День Українського козацтва - 14 жовтня, четвер

Зародження і формування української народності відбулося в XII-XV ст. на основі південно-західної частини східнослов’янського населення, яке входило раніше до складу Київської Русі (IX-XII ст.). На основі давньоруської народності сформувалися три східнослов’янські народи - український, російський і білоруський. Починаючи з XIII століття українці зазнали угорського, литовського, польського та молдавського завоювань. З кінця XV століття почалися набіги з татарських ханів, що затвердилися в Північному Причорномор’ї, які супроводжувалися масовим полоном і викраденням українців. У XVI-XVII ст. в ході боротьби з іноземними завойовниками українська народність істотно консолідувалася. Найважливішу роль зіграло при цьому виникнення особливих військових формувань - козацтва (XV століття), яке створило державу (XVI століття)  ... читати далі >>>

(джерело: сайт "Ділова мова")

День українського козацтва. Історія свята. Що потрібно знати про свято українських козаків

Щороку 14 жовтня українці відзначають відразу три свята – День українського козацтва, День захисника України, а також Покрову Пресвятої Богородиці. До речі, 14 жовтня є державним вихідним днем. Святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови. З давніх-давен Богоматір вважалася покровителькою всього українського козацтва. Саме 14 жовтня козаки збирали Велику раду, на якій обирали гетьмана і визначалися з подальшими військовими планами. В Україні козацтво з'явилося ще в XIV столітті. Козаками ставали вільні люди, які вирішили повністю присвятити себе служінню своїй батьківщині і захисту українських земель від ворогів. Запорізька Січ вважається першим демократичним незалежним об'єднанням, яке мало ознаки республіканського ладу. Основними принципами були свобода і рівність. Не було ні панів, ні слуг, ні бідних, ні багатих. Всі мали рівні права і обов'язки. Але така свобода не мала на увазі вседозволеність. Жорстка дисципліна і відповідальність були запорукою успіхів під час військових походів...читати далі >>>

(джерело: сайт "Сьогодні")

Українське козацтво. Походження козацтва

Українські козаки — козацькі підрозділи, які початково було зорганізовано задля оборони південно-руських земель, що увійшли до складу Князівства Литовського, від степових орд що було спричинене тотальним наступом Східного Світу, і Великого Степу, в межах християнсько-мусульманського цивілізаційного протистояння, на терени сучасної України. Згодом, брали активну участь у війнах з Московським царством на боці Речі Посполитої, а від XVII (17) ст., під час Визвольної війни, і супроти останньої. Надалі, через суперечки щодо внутрішнього та зовнішнього політичного курсу, під час періоду що отримав назву «Руїна», воювали, у тому числі супроти один одного, переважно у союзі з різними сусідніми імперіями, до складу яких зрештою були інкорпоровані. Перші згадки про українських козаків зустрічаються в історичних джерелах 80–90-их років XV (15) ст., йшлося про населення центральної України, яке ходило на різні промисли («в уходи») — полювання, рибальство, видобуток солі, селітри або займалося охоронною службою на кордоні між князівством Литовським і Кримським ханством. Етнічно складалися переважно зі слов'ян. Попри наявність, на ранніх стадіях розвитку, певної частки представників кавказьких груп, яких використовували задля ліпшого проникнення вглиб степу, надалі їх частка була незначна... читати далі >>>

(джерело: Вікіпедія)

Козацтво

КОЗА́ЦТВО – збірна назва особисто вільної воєнно-промислової людності, що сформувалася у східноєвропейських степах. Слово «козак» має давньотюрк. походження (від кьоз – ходити, мандрувати) і вперше зафіксов. у словнику давньополовец. мови (1303) у значеннях «вартовий», «конвоїр». Воно також зустрічається у візант., кримськотатар., литов. джерелах, інструкціях італ. міст своїм колоніям у Пн. Причорномор’ї та ін. Своєрід. попередниками козаків можна вважати бродників – мешканців Пн. Причорномор’я, які брали участь у міжусобицях руських князів і згадуються у літописах між 1147 і 1216. Ймовірно, вони мешкали на судноплав. ріках і допомагали проводити кораблі й човни через мілини та пороги, а при потребі (перед загрозою нападу з боку кочовиків тощо) об’єднувалися у загони профес. воїнів. Хоча бродники відзначалися строкатістю етніч. складу, серед них переважали вихідці із руських земель. Однак лише від 2-ї пол. 15 ст. К. почали називати уходників-промисловців і втікачів з-під панського гніту, які осідали на незаселених землях Поділля та Пд. Київщини. Вони охороняли прикордоння, утримували промисли (полювання, рибальство, бортництво, видобуток солі та селітри тощо), супроводжували купец. каравани або й самі займалися розбоєм. Із набуттям необхід. військ. досвіду і розвитком козацького бойового мистецтва козаки не лише відбивали напади, а й організовували сухопутні та мор. походи ... читати далі >>>

(джерело: сайт "Ециклопедія Сучасної України")

Соціальне обличчя козацтва

Чисельність, особовий та етнічний склад запорожців і реєстровців: важливе місце в процесі дослідження генези становості козацтва належить з’ясуванню його соціального обличчя, чисельності, особового та етнічного складу. Актуальність цих питань зумовлена широким спектром джерел формування козацької верстви. Адже до неї ввійшли, окрім української людності, представники інших народів, що, безумовно, вплинуло на утвердження станової свідомості. На жаль, всебічному висвітленню вищеозначених питань перешкоджає обмежена джерельна база. Крім того, слід враховувати ставлення до козацтва урядових кіл, особливо польських. Після Люблінської унії в офіційній документації фігурували виключно реєстровці або ж набрані до війська на час чергових воєнних кампаній. В епістолярній спадщині магнатів та шляхти козаки часто називалися хлопами, черню, розбійниками. Тому для складання узагальнених даних вимагається копітка робота по виявленню, відбору і систематизації наявних документальних свідчень. Очевидно, найбільш спірним постає обрахунок чисельності козаків та з’ясування співвідношення їх із загальною масою населення. Якщо спроби подібних аналізів інших станів тогочасного суспільства при наявності статистичних даних фіскальних інституцій супроводжуються певними застереженнями, то нечисленність і фрагментарність джерел щодо козацтва дозволяють висловити лише гіпотетичні передбачення. Крім того, iснуючі свідчення чисельності шляхти, селян чи міщан стосуються чітко означених адміністративно-територіальних одиниць або ж окремих населених пунктів. У випадку з козаками даний принцип застосувати неможливо, тим більше стосовно Запорожжя. Додатковою умовою для аналогічних студій має послугувати чітке термінологічне визначення, а саме, кого вважати козаком... читати далі >>>

(джерело: сайт "ІЗБОРНИК")

Українська козацька держава: носій ідеї непідлеглості та соціальний ідеал

Українське козацтво, своєрідне військово-політичне утворення, найдавніші відомі писемні згадки про яке датуються 1489—1492 роками, та Українська козацька держава, що постала внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького у середині XVII ст. — унікальне явище не лише у вітчизняній історії, а й у світовій. Нове державне утворення формувалося на засадах демократії й державницького світогляду, успадкованих від Київської Русі, та стало виявом самоутвердження української нації, її ментальним відображенням. Генетично козацтво, творець модерної України, виростало з носіїв свободолюбства, героїзму, побратимства, найхарактернішим виявом військової культури яких було лицарство, морально-етичний кодекс, самоусвідомлення себе вільною людиною. Відроджуючи Українську державу, Богдан Хмельницький спирався на історичний досвід попередніх фундаторів, основоположників української державності — очільників Антського царства IV—VII ст., Київської Русі, Галицько-Волинського князівства, Запорозької Січі, у якій вищою законодавчою владою була загальновійськова рада і яку доктор історичних наук, лауреат Шевченківської премії Олена Апанович називала козацькою християнською православною демократичною республікою... читати далі >>>

(джерело: сайт "Голос України")

Арійські елементи в культурі козаків

Багато архаїчних елементів козацької культури, як і української традиційної культури взагалі, мають дуже глибокі історичні корені, що сягають праіндоєвропейських часів. Багато з них простежуються у культурній традиції арійської Рігведи, що почала формуватися 6000—5000 років тому в українських степах. Кобзарство - частина праіндоєвропейської традиції Кобзарство відіграло величезну роль у формуванні національної самосвідомості українців. Його головна функція — прославлення козацького війська та його ватажків, виховання молоді, збереження традиції. За змістом та формою це явище має прямі паралелі в європейській лицарській культурі. Лицарські ватаги у середньовічній Європі супроводжували поети — співці: барди, скальди, трувери, менестрелі, трубадури. Безпосередній пращур кобзарів у Київській Русі — дружинний співець Боян, "що свої віщі персти на живії струни накладав, — вони вже самі князю славу рокотали". Билини мають прямі паралелі як у козацьких думах, так і в сагах скандинавських вікінгів, лицарських баладах часів Короля Артура, Карла Великого та хрестових походів. Поети — співці лицарської слави — невід'ємний елемент військового культурного комплексу більшості індоєвропейських народів у середні віки. Так, ядром середньовічної армії іранців були воїни-гурки (тобто вовки). На бій їх надихав поет, читаючи перед строєм поему Фірдоусі "Шахнаме". Безпосереднім пращуром бардів, скальдів, труверів, кобзарів був Гомер з безсмертними епосами Іліадою та Одіссеєю, що описують події кінця II тис. до н. е... читати далі >>>

(джерело: сайт "Спадщина предків")

Козацькі литаври

Усі військові клейноди козацької та гетьманської влади були конфісковані й перевезені до Москви. На початку 1797 р. за указом імператора Павла І у церквах Лівобережної України було заборонено навіть співати духовні концерти. Найімовірніше, що назва "Литаври" має грецьке походження (πολυτανρεα — «політавреа», тобто багато барабанів). Підстави для такої назви у греків були, бо гучний, розлогий голос цього інструмента можна порівняти з ударами великої кількості барабанів. Литаври ведуть свій родовід від стародавнього Далекого Сходу, де є національними інструментами японців, китайців, корейців та ін. В Європі вони відомі з XV ст. як військовий музичний інструмент. Конкретним свідченням цього є подія 1457 р., коли угорський король Ладислав V Постумус направив до Франції послів просити руки принцеси Мадлени, дочки короля Шарля VII, і для демонстрації могутності спорядив посланців литавристами з литаврами. Свідок Цього отець Бенедикт, описуючи дану подію, зазначав, що ніколи раніше тут не бачили барабанів, схожих на великі котли, які б везли на конях... читати далі >>>

(джерело: сайт "Спадщина предків")

Обряди та звичаї запорозьких козаків

Як і кожна станово-професійна група епохи середньовіччя, реєстрове і запорозьке козацтво виробило свою обрядовість, що охоплювала різні сфери життя і діяльності. Відомості про обряди, що сформувалися в середовищі запорожців, походять переважно з останніх часів існування Січі, але, ймовірно, більшість їх виникла раніше. Обрядова система козаків була пов’язана насамперед з основним заняттям — військовою справою та воєнізованим побутом. Зокрема, характер воїнських ініціацій мали обряди прийому в запорожці. Перша фаза ініціації — ритуальне відокремлення від громади — починалася обрядовими проводами майбутнього запорожця "на той світ"... читати далі >>>

(джерело: сайт "Про Україну ")

Козаки України. Сучасний козацький рух

Хто такий козак? Лицар, герой, який готовий віддати власне життя за долю і процвітання Батьківщини. В свідомості кожного з нас свої власні образи козацтва. В наш час Козацтво – один із найгероїчніших, найсвятіших, найближчих українських міфів. Тема сучасної козацької України одна з найболючіших. Навіть не будемо згадувати про День козацтва. Козача ментальність вироблялася віками на принципах общинності і взаємодопомоги, мобілізаційної, внутрішньої потреби козаків служінню вищій ідеї, як релігійної так і державної, при якій на другий план відходять особисті інтереси. Це і є особливим типом козачого світогляду. Козача ментальність, за своєю природою, несумісна з примусовонасаджуваними в наш час "моральними цінностями", в першу чергу владою грошей, що змушує багатьох забувати про честь і служіння Батьківщині... читати далі >>>

(джерело: сайт "Козак з плугу")